Сорт Ізабелла

Ізабелла (Isabella) — старовинний сорт американського походження, відомий із XVIII століття; за поширеним визначенням — гібрид Vitis labrusca з європейським виноградом. Столово-технічний, універсальний: ягоди їдять свіжими, роблять із них сік і прості вина, а кущі часто садять для озеленення альтанок і огорож. Дозріває пізно: від початку розпускання бруньок до повного дозрівання минає 150–180 днів, сума активних температур близько 3100 °C. Гроно невелике, близько 140 г, майже циліндричне або коніко-циліндричне, середньої щільності. Ягоди середні, круглі чи овальні, чорні зі сизим відтінком і густим восковим нальотом, зі слизуватою м’якоттю та виразним полуничним ароматом. Цукристість 16–18 %, кислотність 6–7 г/л.

Кущ сильнорослий; плодоносні пагони з’являються на старій деревині й замінних бруньках, тож урожай можливий навіть після підмерзання головних пагонів. Урожайність 60–75 ц/га. Морозостійкість висока, здебільшого сорт вирощують без укриття; він стійкий до грибкових хвороб і філоксери, але загущені пагони сприяють мілдью. Добре переносить високу вологість, гірше — посуху; росте на родючих слабовапнистих ґрунтах. У північних районах через пізнє дозрівання урожай не завжди встигає визріти.